Розмова з Галиною Грохольською

Говоримо з найпопулярнішою у Львові моделлю, засновником агентства Bravo Model Management і мамою чарівної дівчинки – Галиною Грохольською. Це відверта бесіда про дітей, красу та жіноче і людське щастя, бо ми усі прагнемо цього і шукаємо, а потім плекаємо і бажаємо передати нащадкам.
Кожна мама хоче виглядати гарною, але не у всіх є достатньо часу чи знань, щоб розібратись, що є базовим, а що другорядне… Галино, які у тебе є рецепти гарного самопочуття і краси для матусь?Насправді мені важко щось рекомендувати, тому що те, що в мене є, — це завдяки генам. Роботи тут відсотків 10, напевно, — усміхається Галина і відразу продовжує, — В якийсь момент треба просто взятись за себе! Дуже класно ставати зранку, поки гарна погода і сонечко, робити пробіжку. Я це стараюсь втілювати, хоча не завжди виходить, бо в мене також багато планів. Але я вже так помічала, що коли зранку бігаю, то день зовсім по-іншому проходить: є набагато більше енергії та самопочуття краще.

Галина Грохольська, блог Nravo Kids

Ти дуже рано встаєш, швидше, ніж дитина?Так, намагаюся. Але, по-різному виходить.
Галино, ти працюєш з юними дівчатками, які приходять до тебе в школу, для них ти є вчителем, наставником чи більше другом, порадником?Моєму агенству вже виповнюється 13 років. І я вже пройшла оцю роль від моделі до менеджера, потім до керівника: так я постійно росла-росла і з моделями в мене завжди були більше приятельські стосунки, ніж наставницькі. Навіть зараз, коли я приходжу і бачу дуже молоденьких дівчат, і розумію, що в принципі, нам вже дуже важко знайти у стосунках близьку відстань — різниця у віці велика, інші інтереси, але все одно я намагаюсь побудувати такі стосунки, щоб вони не сприймали мене як керівника.В більшості, все тримається на таких людських стосунках і дружбі. Поки що є так, можливо, що з часом, коли я буду ще старша, мені буде складніше будувати з ними дружні відносини, а зараз я не відчуваю складності. В цьому навіть є своєрідний кайф. Зрозуміло, що у тому, як вони живуть і як ми живемо, є багато відмінностей і буває важко знайти спільну мов, але загалом виходить непогано.
Як думаєш, твоя донька також буде освоювати модельну сферу? І як ти тоді до цього поставишся?Насправді ще до її народження я усвідомила, що вона може займатися такими речами, які не будуть для мене близькими. Наприклад, коли ми говорили з чоловіком про майбутнє дитини, то він сказав: можливо, вона буде продовжувати мою справу. У нас з чоловіком різні справи, і тоді я подумала: а може, їй більше сподобається щось інше, ніж моя діяльність. І я усвідомила, що може бути таке, що їй не сподобається ні моя справа, ні справа Віталія.
Але я розумію, що потрібно буде підтримувати її у починаннях і я буду дуже позитивно відноситись до будь-яких її уподобань, якщо у неї буде виходити, звичайно ж. Бо вирішити бути моделлю — це пів справи, ще треба мати дані до цього. Якщо у неї будуть дані, дуже бажання, я завжди підтримаю — нехай займається.
Галино, як, на твій погляд, прививати відчуття краси дівчинці? І чи це потрібно хлопчикові, наприклад гарно одягатися, слідкувати за своїм виглядом?Думаю, цей стереотип, що чоловік має бути тільки трохи симпатичнішим за мавпу, вже давно себе вичерпав, — це пережиток совковщини. Дуже важко може бути мамам хлопчиків, хоча я, як мама дівчинки, цього точно не знаю, зберегти ту грань: між красою та мужністю. Адже, однозначно, потрібно бути акуратним, красивим, доглядати за собою, мати гарний вигляд, але щоб це не переходило межу і не ставало самоціллю. Тому що все-таки у чоловіків так природою закладено, що вони більше будуть думати про інше. Але, в цілому, це відчуття краси прививати хлопчикам потрібно.
Якщо подивитися на сучасних дітей — в чому ти бачиш різницю у порівнянні зі своїм дитинством?Мені здається, що сучасні діти більш прагматичні. Якби це не було якоюсь мірою прикро, мені здається, що ми були трохи наївніші. Зараз епоха інформації й вони, напевно, мають ширший доступ до світу, а ми росли у таких порівняно парникових умовах. Тому, вони все сприймають по-своєму.
В цьому є свої плюси: сучасні діти вже впевненіші у такому віці, коли ми були ще дитячими. Коли я себе пригадую в 14 років, тоді в мене метелики були в голові, а зараз — в моїй школі є дівчатка 15-річні, які забезпечують свою сім’ю, в повному значенні цього слова. І коли вони закінчують школу у 17 років, я пригадую в такий час себе — вступ у ВУЗ для мене був великим експериментом, вони вже відносяться до цього як до певного плану. Доводиться чути: так, я не буду поступати на стаціонар, я поступаю на заочне, тому що я хочу їздити за кордон, заробляти гроші і в мене в планах на найближчі кілька років — купити квартиру. Це абсолютно реальні речі. І я розумію, що це просто інший час та інші можливості. В наш час не було таких можливостей.
Сучасні планшетні іграшки або додатки популярні в твоєму побуті? Ти дозволяєш своїй дитині бавитись ігри на планшеті?Я розумію, що насправді від цього нікуди не втечеш. І коли батьки говорять: о, це не можна дозволяти, я просто дивлюся по своїй Дарині і розумію, що це не зовсім так. У мене планшет у вільному доступі, я не забороняю його брати, і донька користується, коли хоче. І напевно, тільки через те, що для неї це доступно, в неї нема такої маніакальної залежності від ігор. Вона бавиться, коли має бажання. Інколи я навіть прошу її погратися, коли хочу трошки часу викроїти на свої справи, і Даринка може вибирати зовсім інші ігри, не на планшеті. Тому я дуже нормально до цього ставлюся. Стосовно назв, мені трохи важко сказати, тому що у нас є дуже багато всього закачаного, так і не пригадаю.
Ти сама завантажуєш ігри на планшет чи чоловік?В більшості випадків, це робить чоловік, бо я більше по мультфільмах виступаю, а він — по забавках. І вже так склалося, що донька з ним разом вибирає ігри. Спочатку були кульки, потім — пазли, тепер — гусениці якісь. Я тільки знаю, що їй подобається і можу з того всього їй вибрати і включити. Або, якщо виникають складнощі, щось підвисло, то допомагаю)
Галино, що робить тебе щасливою, як жінку і маму?Це, напевно, буде дуже банально звучати, але, враховуючи, що у мене Дарина трошки алергетик, то я розумію, що мене робить щасливою її стан здоров’я. Коли вона здорова, не хворіє і у нас все ок, — це вже запорука успіху.На мене впливає такий комплекс: коли у нас з чоловіком гарні стосунки, і ми не гавкаємся; коли мала здорова, а також, коли в мене на роботі виходить все те, що планується. Тоді я щаслива.
Ти досягла багато, як професіонал, ти популярна. Як думаєш, це неодмінна риса успішної та задоволеної жінки? Тільки сім’я не може дати, як скажімо століття тому, відчуття повноти жіночого світу? Реалізація в кар’єрі — це потреба сучасної жінки й матері?Можливо, це у найбільшій мірі є індивідуальною рисою. В мене є колєжанки, які повною мірою на 100% реалізовані як дружини і матері і їм цього цілком вистачає. Вони абсолютно щасливо і гармонійно себе в цьому почувають. Також вони є дружинами достатньо успішних чоловіків, які мали б підтримку (якщо є бажання) розпочати, скажімо, свій бізнес чи якусь справу. Але в них не виникає такого бажання, вони реалізовуються у родині.Думаю, що так склалося, що я народила Дарину достатньо пізно і сім’я у мене також з’явилася відносно пізно: я була вже повністю зрілою для цього кроку. І я розуміла, що це є дуже бажаним для мене, а з іншого боку — я усвідомлювала, що може так не скластися, може бути по-різному. Для мене якість цього чинника була набагато важливішою за саму його наявність. Тому я особливо цим не заморочувалася і реалізовувалася у роботі: в тому, що мені вдавалось. Я придумувала нові проєкти, крім агенції, я довгий час проводила квести у Львові. Це теж була така цікава частина життя. І до речі, завдяки квесту, я познайомилася зі своїм чоловіком. Тому це теж, можна сказати, доля.Тому це як кому: в когось з мам є ця жага до кар’єри, власної справи, і у мене вона була, тобто, навіть будучи в декреті я відчувала, що десь мені чогось бракує, не вистачає. Зараз мені постійно згадується квест. Хочеться такого нічного адреналіну. Можливо, я зроблю декілька таких ігор, бо є така потреба…
Як ти любиш відпочивати, проводити вільний час?Мені настільки вистачало екшену в буденному житті, що я завжди любила спокійний відпочинок на природі. Мені часто говорили: о що то за відпочинок — лежання на пляжі? А я реально кайфувала, приїжджала на море, читала книжечку, лежала в шезлонгу — це прекрасно! Для мене ідеальний відпочинок десь на березі моря чи океану з хорошою книжкою..
Що в Тобі змінилося з народженням Твоєї дитини? Можливо, смаки чи вподобання?Я стала дорослішою. Мабуть, в усіх мам з’являється такий момент, коли ти розумієш, що у принципі ти сама собі вже не належиш. І усвідомлення цього робить тебе стриманішою у якихось моментах, більш розсудливою загалом. Я не змінилася кардинально, але помічаю, що стала виваженіша.
Принаймні, манера їздити стала спокійніша, бо звикаєш, що ти вже не сам і відповідаєш за чиєсь життя, навіть якщо їдеш в машині без нікого. І взагалі, ти сприймаєш світ з розумінням, що ти вже не один і несеш за когось відповідальність.
Чого хочеш побажати усім мам?Я хочу побажати, щоб їхні дітки були здоровими. Бо, це важливий чинник, який робить усіх щасливими. Думаю, що кожна мама мене зрозуміє. А ще хочу побажати, щоб вони реалізовували усі їхні бажання і не боялися за це братися. Тому що, є така банальна фраза: краще зробити та шкодувати за здійсненим, ніж не зробити нічого. Тому краще робити, аналізувати та ніколи не зупинятися…
Nravo Kids бажає Галині Грохольській та її родині доброго настрою, спокою, реалізації усіх мрій, планів та яскравих вражень і приємнощів!