Блог команди Nravo Kids

Розмова з Галиною Грохольською

18.08.2014

Говоримо з найпопулярнішою у Львові моделлю, засновником агентства Bravo Model Management і мамою чарівної дівчинки – Галиною Грохольською. Це відверта бесіда про дітей, красу та жіноче і людське щастя, бо ми усі прагнемо цього і шукаємо а потім плекаємо і бажаємо передати нащадкам.

— Кожна мама хоче виглядати гарною, але не у всіх є достатньо часу чи знань, щоб розібратись, що є базовим, а що другорядне… Галино, які у тебе є рецепти гарного самопочуття і краси для матусь?

— Насправді, мені важко щось рекомендувати тому що те, що в мене є, — це дякуючи генам. “Роботи тут відсотків 10, напевно, — усміхається Галина і відразу продовжує, — В якийсь момент треба просто взятись за себе!
Дуже класно ставати зранку, поки гарна погода і сонечко, робити пробіжку. Я це стараюсь втілювати, хоча не завжди виходить, бо в мене також багато планів. Але я вже так помічала, що коли зранку бігаю, то день зовсім по-іншому проходить: є набагато більше енергії і самопочуття краще.”
файні_мами
— Ти дуже рано встаєш, швидше, ніж дитина?

— Так, намагаюся. Але, по-різному виходить.

— Галино, ти працюєш з юними дівчатками, які приходять до тебе в школу, для них ти є вчителем, наставником чи більше другом, порадником?

— Моєму агенству вже виповнюється 13 років. І я вже пройшла оцю роль від моделі до менеджера, потім до керівника: так я постійно росла-росла і з моделями в мене завжди були більше приятельські стосунки, ніж наставницькі. Навіть зараз, коли я приходжу і бачу дуже молоденьких дівчат, і розумію, що в принципі, нам вже дуже важко знайти у стосунках близьку відстань — різниця у віці велика, інші інтереси, але все одно я намагаюсь побудувати такі стосунки, щоб вони не сприймали мене як керівника.

В більшості, все тримається на таких людських стосунках і дружбі. Поки що є так, можливо, що з часом, коли я буду ще старша, мені буде складніше будувати з ними дружні відносини, а зараз я не відчуваю складності. В цьому навіть є своєрідний кайф. Зрозуміло, що у тому, як вони живуть і як ми живемо, є багато відмінностей і буває важко знайти спільну мов, але загалом виходить непогано.

— Як думаєш, твоя донька також буде освоювати модельну сферу? І як ти тоді до цього поставишся?

— Насправді, ще до її народження я усвідомила, що вона може займатися такими речами, які не будуть для мене близькими. Наприклад, коли ми говорили з чоловіком про майбутнє дитини, то він сказав: можливо, вона буде продовжувати мою справу. У нас з чоловіком різні справи, і тоді я подумала: а може, їй більше сподобається щось інше, ніж моя діяльність. І я усвідомила, що може бути таке, що їй не сподобається ні моя справа, ні справа Віталія.

Але я розумію, що потрібно буде підтримувати її у починаннях і я буду дуже позитивно відноситись до будь-яких її уподобань, якщо у неї буде виходити, звичайно ж. Бо вирішити бути моделлю — це півсправи, ще треба мати дані до цього. Якщо у неї будуть дані, буже бажання, я завжди підтримаю — нехай займається.

— Галино, як, на твій погляд, прививати відчуття краси дівчинці? І чи це потрібно хлопчикові, наприклад гарно одягатися, слідкувати за своїм виглядом?

— Думаю, цей стереотип, що чоловік має бути тільки трохи симпатичнішим за мавпу, вже давно себе вичерпав, — це пережиток совковщини. Дуже важко може бути мамам хлопчиків, хоча я, як мама дівчинки, цього точно не знаю, зберегти ту грань: між красою та мужністю. Адже, однозначно, потрібно бути акуратним, красивим, доглядати за собою, гарно виглядати, але щоб це не переходило межу і не ставало самоціллю. Тому що все-таки у чоловіків так природою закладено, що вони більше будуть думати про інше. Але, в цілому, це відчуття краси прививати хлопчикам потрібно.

— Якщо подивитися на сучасних дітей — в чому ти бачиш різницю у порівнянні з своїм дитинством?

— Мені здається, що сучасні діти більш прагматичні. Якби це не було якоюсь мірою прикро, мені здається, що ми були трохи наївніші. Зараз епоха інформації і вони, напевно, мають ширший доступ до світу, а ми росли у таких порівняно парникових умовах. Тому, вони все сприймають по-своєму.

В цьому є свої плюси: сучасні діти вже впевненіші у такому віці, коли ми були ще дитячими. Коли я себе пригадую в 14 років, тоді в мене метелики були в голові, а зараз — в моїй школі є дівчатка 15-річні, які забезпечують свою сім’ю, в повному значенні цього слова. І коли вони закінчують школу у 17 років, я пригадую в такий час себе — вступ у ВУЗ для мене був великим експериментом, вони вже відносяться до цього як до певного плану. Доводиться чути: так, я не буду поступати на стаціонар, я поступаю на заочне, тому що я хочу їздити закордон, заробляти гроші і в мене в планах на найближчі кілька років — купити квартиру. Це абсолютно реальні речі. І я розумію, що це просто інший час та інші можливості. В наш час не було таких можливостей.

— Сучасні планшетні іграшки або додатки популярні в твоєму побуті? Ти дозволяєш своїй дитині бавитись ігри на планшеті?

— Я розумію, що насправді від цього нікуди не втечеш. І коли батьки говорять: о, це не можна дозволяти, я просто дивлюся по своїй Дарині і розумію, що це не зовсім так. У мене планшет у вільному доступі, я не забороняю його брати, і донька користується, коли хоче. І напевно, тільки через те, що для неї це доступно, в неї нема такої маніакальної залежності від ігор. Вона бавиться, коли має бажання. Інколи я навіть прошу її погратися, коли хочу трошки часу викроїти на свої справи, і Даринка може вибирати зовсім інші ігри, не на планшеті. Тому я дуже нормально до цього ставлюся. Стосовно назв, мені трохи важко сказати, тому що у нас є дуже багато всього закачаного, так і не пригадаю.

— Ти сама скачуєш ігри на планшет чи чоловік?

— В більшості випадків, це робить чоловік, бо я більше по мультфільмах виступаю, а він — по забавках. І вже так склалося, що донька з ним разом вибирає ігри. Спочатку були кульки, потім — пазли, тепер — гусениці якісь. Я тільки знаю, що їй подобається і можу з того всього їй вибрати і включити. Або, якщо виникають складнощі, щось підвисло, то допомагаю)

— Галино, що робить тебе щасливою, як жінку і маму?

— Це, напевно, буде дуже банально звучати, але, враховуючи, що у мене Дарина трошки алергетик, то я розумію, що мене робить щасливою її стан здоров’я. Коли вона здорова, не хворіє і у нас все ок, — це вже запорука успіху.
На мене впливає такий комплекс: коли у нас з чоловіком гарні стосунки, і ми не гавкаємся; коли мала здорова, а також, коли в мене на роботі виходить все те, що планується. Тоді я щаслива.

— Ти досягла багато, як професіонал, ти популярна. Як думаєш, це неодмінна риса успішної та задоволеної жінки? Тільки сім’я не може дати, як скажімо століття тому, відчуття повноти жіночого світу? Реалізація в кар’єрі — це потреба сучасної жінки і матері?

— Можливо, це у найбільшій мірі є індивідуальною рисою. В мене є колєжанки, які в повній мірі на 100% реалізовані як дружини і матері і їм цього цілком вистачає. Вони абсолютно щасливо і гармонійно себе в цьому почувають. Також вони є дружинами достатньо успішних чоловіків, які мали б підтримку при бажанні розпочати, скажімо, свій бізнес чи якусь справу. Але в них не виникає такого бажання, вони реалізовуються у родині.

Думаю, що так склалося, що я народила Дарину достатньо пізно і сім’я у мене також з’явилася відносно пізно: я була вже повністю зрілою для цього кроку. І я розуміла, що це є дуже бажаним для мене, а з іншого боку — я усвідомлювала, що може так не склаcтися, може бути по-різному. Для мене якість цього чинника була набагато важливішою за саму його наявність. Тому я особливо цим не заморочувалася і реалізовувалася у роботі: в тому, що мені вдавалось. Я придумувала нові проекти, крім агенції, я довгий час проводила квести у Львові. Це теж була така цікава частина життя. І до речі, дякуючи квесту, я познайомилася зі своїм чоловіком. Тому це теж, можна сказати, доля.

Тому це як кому: в когось з мам є ця жага до кар’єри, власної справи, і у мене вона була, тобто, навіть будучи в декреті я відчувала, що десь мені чогось бракує, не вистачає. Зараз мені постійно згадується квест. Хочеться такого нічного адреналіну. Можливо, я зроблю декілька таких ігор, бо є така потреба…

— Як ти любиш відпочивати, проводити вільний час?

— Мені настільки вистачало екшену в буденному житті, що я завжди любила спокійний відпочинок на природі. Мені часто говорили: о що то за відпочинок — лежання на пляжі? А я реально кайфувала, приїжджала на море, читала книжечку, лежала в шезлонгу — це прекрасно! Для мене ідеальний відпочинок десь на березі моря чи океану з хорошою книжкою..

— Що в Тобі змінилося з народженням Твоєї дитини? Можливо, смаки чи вподобання?

— Я стала дорослішою. Мабуть, в усіх мам з’являється такий момент, коли ти розумієш, що у принципі ти сама собі вже не належиш. І усвідомлення цього робить тебе стриманішою у якихось моментах, більш розсудливішою загалом. Я не змінилася кардинально, але помічаю, що стала виваженіша.

Принаймні, манера їздити стала спокійніша, бо звикаєш, що ти вже не сам і відповідаєш за чиєсь життя, навіть якщо їдеш в машині без нікого. І взагалі, ти сприймаєш світ з розумінням, що ти вже не один і несеш за когось відповідальність.

— Чого хочеш побажати усім мам?

— Я хочу побажати, щоб їхні дітки були здоровими. Бо, це важливий чинник, який робить усіх щасливими. Думаю, що кожна мама мене зрозуміє. А ще хочу побажати, щоб вони реалізовували усі їхні бажання і не боялися за це братися. Тому що, є така банальна фраза: краще зробити і шкодувати за здійсненим, ніж не зробити нічого. Тому краще робити, аналізувати і ніколи не зупинятися…

Nravo Kids бажає Галині Грохольській та її родині доброго настрою, спокою, реалізації усіх мрій, планів та яскравих вражень і приємнощів!