Блог команди Nravo Kids

ФАЙНІ ТАТИ: Розмова з Ярополком Пшиком

6.09.2016

Оце ми знайшли файного татка і класного директора потужного колективу, людину, яка йде за своїми мріями, гуртує добрих людей навколо і професіонала фізичного реабілітолога. Люди, які знають Ярополка Пшика як директора Медичного центру фізичної терапії Innovo або просто стикалися з роботою  центру, можуть підтвердити, наскільки там якісне обслуговування і реабілітація. А у наших читачів є гарна нагода познайомитися з ще одним з добрих батьків. Набираймося натхнення у хороших людей!

— Доброго дня, Ярополку. Почнемо нашу розмову з того, що недавно ви анонсували “Innovo Academy”, розкажіть, що це за новий напрямок? Кого і хто буде навчати?

— Вже довший час ми думали над цим напрямком. Тому що більшість навчань, які проводять в Україні, мають в основному теоретичний характер і практичного підгрунтя там дуже мало. Зазвичай, коли ти береш участь в якомусь семінарі і ставиш практичні питання, наприклад, як діяти при тій чи іншій патології, то отримуєш мало конкретних відповідей. Єдине вірне рішення — навчатись в Європі.

Тому ми дуже довго шукали, з ким цей напрямок почати, щоб окрім теорії, правильної, грамотної, давати людям знання, які вони безпосередньо зможуть застосувати в конкретних випадках. Ми знайшли фахівців з ФізіоАкадемії у Польщі. Це практикуючі лікарі, фізичні терапевти і спортивні лікарі. Все, що вони читають, має найкраще практичне застосування. Наприклад, про їхній рівень говорить той факт, що лікар футбольної команди Manchester United‏ також у них проходив навчання.

На курсах в Innovo Academy ми плануємо залучати фахівців з цілої Європи. Також плануємо ділитись своїм практичним досвідом. Це буде у Львові на базі в Innovo.

файні_тати

— Ярополку, скільки людей та діток пройшли через ваш заклад з часу його створення?

— Від початку заснування Innovo, а це 2009 рік, близько 5000 пацієнтів пройшли курс лікування. Тільки за 2015 рік на лікуванні було 1 600 дорослих пацієнтів і приблизно 400 дітей. Хоч дитяче відділення запрацювало на повні оберти тільки з початку 2016 року, станом на сьогоднішній день, вже маємо заплановані курси лікування на лютий місяць наступного року.

файні_тати

— Тобто, людям доводиться чекати півроку?

— На жаль, так є. Але ми працюємо над цим питанням і в ближчому майбутньому плануємо розширення нашого центру

— Що саме надихнуло на створення такого закладу, де люди відновлюються і стають на ноги?

— Я мріяв про це ще з часів навчання в Університеті фізичної культури на кафедрі реабілітації. До речі, наша кафедра була заснована у співпраці з Канадою і за основу була взяти їхня система навчання, але трансформована під наші реалії. Я вважаю, що львівська кафедра фізичної реабілітації є однією з найкращих в Україні.

На той час, як я вчився, у Львові не було реабілітаційних центрів європейського рівня хіба одиничні випадки приватної практики. Побувавши на практичних навчаннях у медичних закладах Польщі, Австрії, Словаччині я загорівся ідеєю створити щось подібне у Львові.

Все почалось з невеличкого кабінету, де був один масажний стіл, клітка для підвісної терапії, гімнастичний мат і дзеркало. Пізніше я познайомився з Володимиром Алейніком. Це наш головний лікар. Разом ми почали розробляти проект створення Центру реабілітації. У 2013 році на вул. Стуса ми відкрили доросле відділення Innovo, у 2014 — дитяче, а у 2015 збільшили дитяче у 2 рази.

файні_тати

— Те, скільки людей до вас звертається, показує, що це потрібно і дорослим і діткам. Тому бажаю вам розвиватися!

— У нас насправді плани є великі, головне, щоб був мир в нашій країні і тоді все буде гаразд!

— Хто допомагає підбирати команду? У вас працює багато молодих позитивних людей і з сторінки у ФБ можна дізнатися їхні таланти і якості характеру.

— Так це правда, в нас підібралась молода і енергійна команда. Це люди перевірені часом і я впевнено можу говорити про їхній професійний рівень і особисті якості. Більшість я особисто вже давно знаю. Це люди з якими я разом вчився — Олег Чернецький, Ігор Таргоній, або вчив, працюючи викладачем на кафедрі реабілітації, наприклад як Євген Гудзь, Христина Іванничак, Мамай Оксана.  Зі Захаром Козієм ми познайомились у навчально-реабілітаційному центрі “Джерело”.

Для нас важливо, щоб у кожного працівника Центру було бажання не зупинятись, а далі вчитись і розвиватись. Ми даємо таку змогу і організовуємо участь у наукових конференціях, навчаннях за кордоном. Це дає змогу нам освоювати нові методики у сфері реабілітації, неврології, що дуже важливо у нашій роботі.

— З якого віку дітей приводять до вас на лікування чи консультації?

— Від народження. У нас є два напрямки: перший — раннього втручання — від 0 до 3 рочків і від 3 до 18, коли закінчується педіатрія.

— Ще хочу розпитати, як батька :) Чи помітили ви зміни у своїй особистості, звичках чи поглядах з появою діток?

— З появою Юстинки і Іванка я відчув, що найбільші мої мрії вже здійснилися. Щиро скажу, що змінилось все і це дуже класно. Звичайно буває різне ночі недоспані, хтось хворіє. Але це все минає. Я часто згадую слова моєї старшої сестри Ірени, в якої своїх троє дітей, що би там не було, це мине, а залишаться тільки спогади. І ми з дружиною дуже хочемо, щоб таких позитивних моментів було якнайбільше. Це необов’язково має бути щось особливе, а найціннішими є прості маленькі радощі в житті такі, як спільно зроблена хатка з диванних подушок чи запускання повітряного змія!

— Як ви з дружиною підходите до виховання дітей? Ви однодумці чи займаєте різні позиції і потрібно домовлятися?

— Загалом, в основних питаннях виховання ми з дружиною є однодумцями. Але звичайно у нас бувають різні погляди в певних конкретних ситуаціях. З часом ми все більше вчимося і далі працюємо над тим, щоб вміти домовлятись і йти на компроміси один одному.

файні_тати

Коли ми чекали на Іванка, то навіть відвідували батьківську школу у центрі “Коло сім’ї”. Там нам розповідали про основи дитячої психології, важливість задоволення базових потреб не тільки дитини, а і один одного в подружжі. Це був цікавий досвід. В питанні розвитку дітей дружина більше схиляється до креативності і творчості, я це цілком підтримую, але вважаю, що спорт та рухливий спосіб життя перш за все.

— Щось ви забороняєте дітям? Чи намагаєтеся обходитись повністю без обмежень?

Ми намагаємось дуже не обмежувати дітей в їхніх бажаннях. Наприклад, ми робили майже рік часу ремонт вдома, все підбирали, і нарешті переїхали. Але за тиждень часу Юстинка розмалювала стіни і це супер! Я навіть хотів взяти всі її стінні розписи в рамку :) Це є спогад!

Хоча, заборони все ж таки є. Навіть не стільки заборони, як пояснення, чому те чи те не варто робити, чи не можна або небезпечно. Просто сказати: ні, не можна, не роби, — ми так не говоримо. Думаю, що дітям варто пояснювати, чому не можна з’їсти кілограм цукерок, бити братика чи пити шампунь? :)))

файні_тати

— А як проводите час зі сім’єю? Що ви любите робити всі разом?

— Подорожувати, вибиратись в гори. Любимо різні розваги, де можна всім разом повар’ювати. Дружина з донькою часто разом щось готують. Я навіть дивуюся, коли приходжу до хати і Ярка мені каже: “От дивися, цей салат, наприклад, зробила повністю Юстинка.” А їй тільки 3 рочки.

Івасик зараз починає соціалізовуватися. Йому зараз рік і чотири місяці, але він швидко наздоганяє, бо бачить старшу сестру.

файні_тати

А ще я мрію про те, щоб колись взяти дітей на сплав по ріці чи піти з наметами в гори. І найбільше я чекаю, коли поставлю дітей на лижі :))

— Як щодо мобільних розвиваючих ігор, діти бавляться? І як ви з дружиною ставитеся до цього?

— Бавляться, але дозовано. Відверто кажучи, часом планшет дуже виручає, наприклад, коли в 7-й ранку хочеш ще трішки покимарити, а діти вже вимагають якихось розваг. Але ми стараємося не зловживати цим.

У нас є забавки і вашої компанії. Але в Юстинки тепер ера Пепи, якщо ви знаєте, хто така Пепа :)

— Знаю-знаю :)

— Пепа, Бен та Холлі… Я можу переказати багато серій. :) Бо я активно приймаю участь в цьому.

— Ви бачите, чим діти бавляться, що вони дивляться?

— Так, з дітьми ти заново поринаєш в дитинство і маєш нагоду поскладати з ними Лего чи піти на класний мультик в кінотеатр.

— Як ви думаєте, скільки дітей добре мати? Одну, дві, три… чи більше?

— Кожному своє. Комусь для щастя і однієї достатньо, але це не про нас. На разі маємо двох діток і якщо дасть Бог більше, то будемо тільки раді.

файні_тати

— Що означає бути добрим батьком у вашому розумінні?

— Можна дуже багато про це говорити, але мені здається, що найважливіше — це мати час на дітей. Бо кожен любить свою дитину, але не кожен може дати дитині стільки уваги, скільки їй потрібно. Важливо бути з дітьми, чути їх, поважати їхню думку, рахуватись з ними і не забувати говорити про свою любов. Діти тільки цього і потребують.

файні_тати

— До чого важливо привчати дітей змалку, щоб вони були здоровими?

— Однозначно з Великою букви з багатьма знаками !!!! до руху! Спорт. Я не говорю про професійний спорт, бо це важка фізична робота, яка вичерпує ресурс організму. Але я говорю про руханку, спортивні заняття. Дітям можна показати, що спорт — це є класно. Але ніяк інакше, як власним прикладом, цього не зробиш.

— Ваші побажання усім батькам та дітям.

— Я буду таким банальним. Можна? Я скажу, щоб усі були здорові. Тому що якщо немає здоров’я, то все решта бажати безглуздо.

Тому будьте здорові, при чому, не тільки фізично, а й ментально! Бо психо-фізичне здоров’я — це надзвичайно важливо. Всі ми буваємо виснажені, змучені, знервовані і часом це проектуємо на наших дітей. Але треба старатись цього не робити і навіть якщо вже так сталося, то знайти слова, щоб пояснити чи вибачитись.

Насправді ми, дорослі, багато чого можемо навчитись у дітей. Наприклад, як щиро радіти життю чи як швидко забувати погане. Тому бажаю усім дорослим завжди залишатись трішки дітьми, а дітям – не спішити дорослішати і тоді все буде добре! :)

Nravo Kids бажає Ярополку і його родині та колективу процвітання, розвитку і здійснення мрій та планів!