Блог команди Nravo Kids

ФАЙНІ ТАТИ: Розмова з Андрієм Худо

16.06.2016

До Всесвітнього дня батька, яке святкуємо кожної третьої неділі червня, запускаємо рубрику Файні Тати. Ура!  І сьогодні маємо розмову з Фест Файним Татом — Андрієм Худо. Чоловічий погляд на батьківство, бізнес та емоції. Говоримо про дитяче виховання, роль мами і дружини, сімейні подорожі та людські цінності. Відкриваємо вам чудового батька, позитивну людину, лідера та успішного бізнесмена.

— Андрію, я так думаю, що ти вважаєш себе успішним. Скажи, коли прийшло таке відчуття: “Так, я успішний!”

 — Ти знаєш, коли ділишся успіхом, то він й притягується до тебе по життю. Якщо ти оптиміст і ставиш перед собою високі цілі, ти їх досягаєш. Далі ставиш наступні і рухаєшся вперед. Тому не можна сказати, що в якийсь момент я сказав: “От тепер я успішний.” Як мені пригадується, коли почав ходити в школу, то в першому класі в мене були четвірки і п’ятірки. Я так подивився: ну треба ж підтягнутися. І поставив собі задачу вчитися відмінно — вже з другого і до четвертого класу в мене були похвальні грамоти, з усіх предметів п’ятірки.

Потім змінив школу і попав у інше середовище: футбол, вулиця, дискотеки… П’ятий перескочив, а після 6-го знов четвірки пішли. І я так знову відчув: щось я не встигаю, треба підтягнутися в навчанні. Взявся за навчання і з 9-го класу до 11-го впевнено тримався на 5 — і золота медаль в школі. Така от історія. І аналогічно, коли пішов на фінанси і кредит в університет Франка. Те саме з роботою. Моя перша робота була в “Галнафогазі”. Я прийшов фінансовим аналітиком, а закінчував інвестиційним директором і учасником Наглядових рад компаній концерну. Це все тому, що хочеться рухатися вперед. З цим відчуттям йду через усе життя.

— Скажи, хто тебе надихає на те, що ти робиш? Відомі люди, сім’я, кумири, власні амбіції, мрії…

— Це такий внутрішній мотор. Коли ти досягаєш чогось, то бачиш наступну мету. Якщо говорити про надихання, то в мене такий ритм роботи, що доводиться дуже активно працювати. Драйвуєш-драйвуєш і тоді бум — поїхав відпочивати. А коли вже відпочиваєш, щось дивишся, хапаєш, бачиш, як живуть інші люди, які інноваційні напрямки розвиваються. Наприклад, Ілон Маск. Створив Tesla. Це зовсім інша машина. Думаю, вау, ну це ж інноваційно, треба спробувати. Купив собі. Вважаю, що це справді добре, це зовсім інша філософія, ніж водіння звичайної машини.

Найбільше мене надихають подорожі та внутрішній драйв, енергія від руху, відкриття для себе інновацій з цілого світу. І ті топ-лідери дають поштовх. Дивишся на Бренсона, на те, що він робить, на Ілона Маска. Я от думаю, що треба світову компанію зробити, а чувак думає, як колонізувати Марс. І тоді так окей, мені є ще до чого тягнутися :) Треба піднімати планку.

— Ти розповідаєш про подорожі як щось улюблене, скажи, які в тебе є хобі, заняття для душі?

 — Це стиль життя такий — драйв на роботі, драйв у подорожах. Звичайно у міксі з відпочинком. Якщо ж говорити про хобі, то я люблю настільний теніс пограти, плаваю зранку. Напевно, одним з основних хобі є туризм. Соцмережі, мабуть, вже також хобі, яке переросло в стиль життя. За версією ICTV я навіть в TOP-10 бізнес-блогерів України :)

— Закінчиться тим, що ти будеш отримувати прибуток від блогерства :)

 — Дасться чути :) Мене там Балашов випередив, а я на другому місці був. Балашов дуже активний і він ще й про політику пише. А я в політику не лізу, то я такий, як я є :)

— «!FEST» — це холдинг емоцій. Андрію, чим для тебе є емоції в житті, в бізнесі, в щоденності?

 — Ми колись визначали місію для компанії — творити унікальний простір позитивних емоцій і вражень, робити себе, місто, країну кращими. От ці позитивні емоції, як я собі визначив, ти розкручуєш всюди. Ти твориш позитив навколо себе, шукаєш його. Насправді це і є твоя місія.

Ми от зараз з тобою говоримо. Це ж позитивні емоції. Давно не бачилися, поговорили і щось качнуло позитивом. І так само в роботі, в сім’ї, всюди в житті ти стараєшся створювати позитив. Звичайно, що приходить різний негатив. І ти стараєшся його сприймати таким, як є, вирішувати цю проблему. А якщо це щось зовсім зі сторони заходить, то стараєшся це від себе відігнати.

Напевно, у житті так є, що людина, яка генерує позитив, до себе також позитив і притягує. Це як магніти. І стосовно емоцій у мене така установка: творити позитив, унікальні враження. Це ж у Фейсбуці додалися нові опції для лайків і тепер, коли мене щось здивує, я можу поставити смайл “вау”! :)

— Звідки ви бере ідеї для проектів «!FEST», яких є дуже багато? Це також пов’язано з емоціями?

— Дійсно, всього є вже дуже багато і це по-різному відбувалось. Звичайно, коли ти робиш багато проектів, буде різна статистика. В нас більшість проектів вистрілюють. Але, як ми робимо відбір проекту? По-перше, ідея має чіпляти мене і моїх партнерів. Ми дивимося, чи це те, що нас вражає. І всі проекти мають сходитись з нашою місією, вони мають нести ці позитивні емоції. Це основний і поверхневий відбір.

Потім переходиш на інші важливі моменти, які є не менш важливі за ідеї. Можливо, зараз вони є важливішими для мене. Це ті люди, з ким ти будеш реалізовувати проект. Частину проектів ми реалізовуємо через партнерство. У нас є різні управляючі партнери, яких ми залучаємо в наше середовище холдингу емоцій «!FEST».

Це спрацьовує, якщо ти на одній хвилі з партнерами, якщо у вас спільна система цінностей і якщо вас об’єднує ця ідея. Наприклад, Наташа хотіла робити шоколадні цукерки, а Юрко варити пиво. І ці ідеї втілилися в життя. Це прикольно, бо коли людина любить свою справу, коли вона від неї кайфує, тоді вона буде успішна.

Звичайно, є третій момент. Ми рахуємо цифри, робимо бізнес-моделі і загалом це все умовно, бо ти ж робиш припущення по кожному бізнес-проекту, є складові частини для реалізації проекту. Тобі важливо, щоб ти вибудував ті припущення, в які ти віриш. Бо сказати стовідсотково впевнено, що ти так заклав і от так бізнес-модель точно спрацює, це нереально.

Колись на початках, у ресторанах, нам було важко, ми не вгадувати чи з сумою інвестицій, чи з реалізацією в майбутньому. Але з досвідом в тебе більше статистики і коли ти робиш двадцятий ресторан, чи тридцяту майстерню шоколаду, ти вже можеш плюс-мінус сказати, що і як буде продаватися, за скільки часу окупляться інвестиції. Це все приходить з досвідом.

— З якими людьми тобі комфортно працювати? Що ти цінуєш в працівниках, співробітниках?

— Важливо, щоб збігалася система цінностей. Друге, щоб у людях була ініціативність та ентузіазм робити нові справи. Як кажуть, щоб очі горіли і люди хотіли йти на роботу, щоб їм це було в кайф. Так само, як нам приємно робити проекти. Оце важливо.

 І насправді для мене базова річ, це також до системи цінностей відноситься, чесність, порядність людини, щирі відносини — це ключове. В житті буває різне. Інколи шляхи можуть розійтися, але я ціную, коли людина відверто про це каже. Хтось хоче себе  в чому спробувати, ще десь попрацювати.

— Добре, тепер поговоримо про те, який ти тато.

 — Я про це мало говорю зазвичай.

файний_тато

— Так, публікацій не вдалося знайти, хіба можна зробити висновки з твоїх постів, що ти класний тато.

 — Дякую. Я про сім’ю не дуже говорю на публіку. В соцмережах я також рідко пишу, і коли Катя була маленька, то я рідко публікував її фото, зараз вже частіше. Я відразу забив в соцмережах для дітей імена, наприклад, Катерина Худо. Вони мають свої сторінки, але донька поки не веде сторінки. Я дав їй Iphone, щоб вона законнектилася з бабцею, дідом, зі мною — вона може бачити фото, які ви ставимо. Я не дуже сильно її позначаю, але десь виступила, в золотій медалі зловила фотку, мама партнера позначила і вона вже має згадку й фото на своїй сторінці. Коли виросте, то вже сама вирішить, чи вести цю тему чи ні.

файний_тато

— З якого віку ти даси дозвіл доньці на ведення власної сторінки на Фейсбуці?

 — Я не знаю, думаю, що буду це співвідносити з політикою Фейсбука. І питання ще в тому, як дитина буде набирати соціальну активність. І чи це її буде потрібно. Хоча, думаю, що вона як і я, лідер по натурі, буде активна. Якщо я не помиляюся, то з 13-14 років діти можуть вести сторінку.

Я вважаю, що ми маємо закладати дітям правильні цінності, виховання. Думаю, що дитина буде самостійно вирішувати, коли, але я зможу завжди порадити їй, як це правильно робити. Я завжди буду стимулювати її самостійно вирішувати: хочеться чи не хочеться їй цього? Насильно не заборонятиму і не нав’язуватиму.

Бо я в дитинстві ріс достатньо вільно. У мене не було ніяких заборон. Я сам міг вирішувати, що і як робити. Як жити у студентські роки, коли одружуватися. Це мені якось лягло. Я думаю, що так само буду віддавати дітям.

— Скажи, як батьківство змінило тебе і твоє життя? Поділися, до чого має бути готовий чоловік?

— Життя змінилося в тому значенні, що в твоєму середовищі є ще одна людина, за яку ти несеш відповідальність, виховуєш, ти маєш віддавати їй все найкраще, що ти накопичив на свій вінчестер з досвіду. Якщо буде захоплюватися бізнесом, будемо передавати бізнес. Буде митець, значить це її шлях. Життя таке.

файний_тато

Ти зважаєш завжди на те, що в тебе є дитина. Якщо ви їдете на відпочинок, він має бути відповідно збалансований. Ти коригуєш своє життя, але насправді, це дуже кайфові зміни. Ти вкладаєш в те, що є продовженням тебе. І якщо ти правильно вклав, то потім ти і правильно отримаєш, якщо говорити фінансовою мовою, повернення на свої емоційні інвестиції в той час :)

— Чи у вас з дружиною одинакові погляди на те, як виховувати дітей?

— Загалом, одинакові погляди. Мар’яна може бути трошки консервативніша за мене. Можливо, вона трохи строгіша, ніж я. Мабуть це так є, бо вона більше часу проводить з дітьми, вибирає їм заняття. От дивися, якщо в тебе була в дитинстві мрія танцювати, але це не вдалося реалізувати, тоді це екстраполюється на дитину. І у дітей це може реалізуватися дуже сильно. Моя донька займається з трьох років танцями і я вже бачу в неї великий прогрес.

З вихованням у нас все сходиться, просто ми, як усі люди, є різними. Це, знаєш, як плюс притягує мінус :) І кожен вкладає свою частинку правильного виховання. Але моя дружина проводить з дітьми більше часу і це об’єктивно. Я визнаю, що коли у мене відрядження чи робота, то мама цей час приділяє дітям.

Мені так виглядає, що ми стикуємо драйв і динаміку із здоровим консерватизмом. І разом воно виходить як щось середнє.

— На твою думку, які вигоди чи мінуси дає сучасне життя з швидким темпом, різними девайсами, необхідністю постійно вчитися, розвиватися для сімей? Чи все залежить від самих людей?

— Мені здається, це все в плюс, бо ти і зараз можеш знаходити релакс. Просто налаштуйся всередині. Ти можеш працювати, напружуєшся. Потім візьми і відпружся. І поїдь на тиждень-два на відпочинок, телефон можна виключити. Я, наприклад, коли їду, мені ніхто не дзвонить. Звичайно, що на пошті та в соцмережах якісь питання накопичуються.

Що я можу сказати чи порадити батькам? Комунікація — дуже важлива річ в житті. Якщо ти налаштував її правильно, тоді ти відпочиваєш. Часом коли тати їдуть, вони  в дорозі постійно на телефоні, вирішують бізнес-питання… В мене такого взагалі немає. Я знаю, що якщо мені потрібно щось вирішити, я собі виділю трохи часу, і наприклад, у готелі, коли в дітей сонний час, можу пірнути в емейл-переписку, в межах виділеного часу приймаю рішення, відписую. Це реально набагато спрощує життя — є час на сам відпочинок і на сім’ю.

файний_тато

Світ же ж не просто так розвивається. Науково-технічний прогрес не відбувається сам по собі. І як людина ти маєш до цього добре адаптовуватися і відчувати, що буде правильним, а що помилкове і тобі цього, мабуть, не потрібно. Але це вже залежить від людини, від її складу характеру.

Я — інноваційна людина і підтримую нові технології. Дещо спрацьовує і я дуже задоволений, а є речі, які я випробовував, наприклад, експериментував з будинком (це стосується енергозбереження), я з цим набавився, грошей витратив чимало, але створив таку котельню, яка збалансовано працює без газу. Тому це все рухається і розвивається правильно, але треба все відслідковувати і вибирати потрібне для нашого суспільства.

— А що стосується розвиваючих ігор для дітей… Ти сам відбираєш для доньки? Чи вона не бавиться.

— Катерина сама завантажує ігри на планшет. Їй сподобались “Angry Birds” і з цього вона почала. Потім ще були Барбі. Вона бавилась дівчачі ігри. Тепер має ігри на реакцію. Вона дуже добре серфить і сама вибирає контент. Я не нав’язую. Показав їй ті Нінзя Кавунчики, о класно. Дивлюся, вже ріже :)

— Вона сама вибирає чи з друзями радиться?

— Мені здається, що вона сама скачує саме те, що їй сподобалося. Подумай, як зробили інтуїтивно продукт, що дитина сама може розібратися. Навіть не знаю, коли мала почала бавитися. Найпростіші, мабуть, десь з 2-х років тицяла. Тобто, це дуже рано зараз починається.

Але продукт зроблено настільки правильно, що діти інтуїтивно самі вивчають, навчаються і можуть вибрати і завантажити програмку. Я спеціально не вчив її, дещо міг показати, так по ходу, коли виникали запитання. Там все реально побудовано на інтуіції. Це знову ж таки емоційний підхід до бізнесу. І дуже легко все і прикольно.

— Ми говорили про подорожі. А як саме з дітьми їздити у мандрівки? Ви все продумуєте, бронюєте і наперед знаєте, що і як?

— Подорожі — це must have! Їздіть, бо це перезавантажує. Після мандрівок повертаєшся такий рефреш :) Це нові сили.

Я люблю визначеність. І коли я їду з дітьми, то все розплановано — скільки днів, де ми будемо. Але, якщо їдеш по дорозі на авто, то можна відштовхуватися від того, що є на шляху, які події. Якщо я знаю, що ми будемо їхати недалеко від місця, де проводять концерт Стінга чи ACDC, то ми можемо організувати і для дітей відпочинок, і для себе похід на концерт. Такі речі можна по дорозі вносити у свій розклад. Але сам кінцевий пункт має бути комфортним, бо тут йдеться не тільки про тебе, а й про дітей.

Ти маєш відпочити, оздоровитися, відновити сили, отримати позитивні сімейні емоції, тому ти маєш продумати основні речі. Хоча, мій партнер Юркo, може їхати на відпочинок і нічого не бронювати. Я маю мати чіткий план. В мене на Booking вже великий рейтинг, мені там дуже зручно, і я часто бронюю саме в них готелі. От їдемо в Мілан, дивлюся, що там цікавого, що зараз нового. Цікаво вибрати бутікові нові готелі, де втілена креативна ідея. Мілан — це ще ті моднячі чуваки :))

— Італія — це, мабуть, любов багатьох мандрівників.

— А знаєш, чого так? Бо там класна атмосфера. Ти приїжджаєш і відпочиваєш. Ті самі греки трішки інакші. Хоча, там море — прекрасне. А в італійців атмосфера, де все на релаксі, все класно.

А німці ще інші. Є така мережа готелів Falkensteiner. Ми користувалися цим сервісом, коли їздили в Хорватію. І ніби як Хорватія ближча до Італії, але суто в тих готелях відчувався такий німецький підхід. А взагалі у Хорватії я відчуваю щось спільне з нами. Не даремно кажуть про спільні корені білих хорватів з галичанами. Ніби й мова інакша, але відчувається ментальна близькість.

— Ти любиш традиції і чи створюєте ви свої звичаї з дружиною, дітками? Такі індивідуальні Худо-традиції :)

— Я пам’ятаю ще з дитинства, як дідо-баба збирали всю родину за столом на всі свята. Це дуже яскраво відбилося в моїх спогадах. Потім всі розбіглися і було все більш індивідуально. А зараз також, як Великдень чи Різдво, я вже запрошую всіх до себе :) У нас є великий стіл, де всі на свята збираються. І так продовжується те, що було в нас раніше.

файний_тато

Я от створив для себе, ще може свого Юрка залучу в майбутньому, таку традицію —  вудити перед святами м’ясо. На це виділяю один день. Це цілий процес вудження. Звідки це до мене прийшло? Коли я був малим, то сидів біля діда, коли він вудив на свято шинку-ковбаси. Це так прикольно було. Я знав, що така вже смачна ковбаса буде :) То ще не можна було їсти, але треба спробувати, коли вудиться, щоб знати, чи готове (мені, як дитині можна було).

Це все продовження, з модифікацією, наших українських і львівських традицій. Десь в тому ракурсі, напевно.

— Кажуть, що за кожним успішним чоловіком стоїть сильна і мудра жінка. Що можеш порадити жінкам, які хочуть, щоб їхні чоловіки досягали вершин у своїй справі не менших ніж ти?

— От бути мудрими, в першу чергу, і мати взаєморозуміння з своїм чоловіком. Може, є хтось мудрий з самого дитинства, але переважно життєва мудрість приходить і набирається з роками.

файний_тато

А жінки мають підтримувати своїх чоловіків. Бо якщо в тебе є тил міцний, комфортний, ти захищений, якщо ти це маєш, ти йдеш вперед і ставиш собі вищі цілі: Go Go Go! Бо ти маєш за спиною soft power насправді. Якщо цього немає, тоді в людей йде розфокусування. Тоді ти розпорошуєшся.

— Що б ти порадив молодим людям, які починають власну справу? Навіть є мами, які під час декрету починають, наприклад, в’язати і з цього виростає такий маленький, гарний бізнес. 

— Насамперед, робити те, що тобі в кайф, той продукт, який тобі приносить задоволення, те, про що ти можеш сказати, що використовуєш сам: я це їм, я це ношу, це моє. І якщо в тебе є відчуття, що воно таке круте вау, тоді це може бути успішний стартап. Тому що й інші люди можуть розділити твій кайф і радість від цього продукту, твої позитивні емоції від цього.

Якщо цей продукт вирішує якусь проблему, що є в людей, а тут вистріл і ти маєш пропозицію. Хтось придумав тримачку для пляшки. Це мінімальний креатив, але він є.

Насправді, варто шукати унікальні речі. Ніби здається, що в світі все вже придумано і зроблено. Але колись же ж придумав той самий інтернет, років 40 тому. В той час це могло і дивно виглядати. А тепер ми всі користуємося.

Коли придумали iPhone, то Nokia казала, що то всьо дурня — одна кнопка, сенсорний екран, та ну. І що сталося? За рік часу всі перейшли на смартфони — кнопка, тачскріни.

Відновили логіку електромобіля. Ще рік-два тому всі великі корпорації казали: та це не серйозно. Зараз вони вже точно так не кажуть, бо відчувають, що це набирає обертів. І за 5-10 років я не знаю, на чому ми будемо їздити. І це може бути не електрика, це може бути водень чи навіть маленький ядерний реактор, який буде машинку возити. Але те, що пішов процес і пішли зміни — це очевидно.

Всі великі корпорації зараз ринули робити свої моделі електромобілів. Але ж хтось же ж цей поштовх дав. Мабуть, таки це Тесла. Це я до того, що основні геніальні речі робляться на зламах. Щось змінюється в житті. Це про фундаментальні речі.

А хтось може класно в’язати чи робити дитячі забавки і це те ж кейс, бо діти будуть отримувати позитив, вчитися на цьому. Я бачу, що українці, навіть якщо немає багато грошей, все одно вкладають в дітей. Ми розуміємо важливість інвестицій у дитячий розвиток, в освіту і майбутнє.

— Що для тебе важливо дати своїм дітям? Добра освіта, виховання, достатньо уваги ..?

 — Точно, це освіта. І те, про що ми говорили, система цінностей. Виховання. Я думаю, щоб віддати Катерину в ПЛАСТ. Тому що це правильне середовище з добрими цінностями. Важливо мати доброго вихователя, наставника. І я по собі пам’ятаю, що середовище, де ти тусуєш, впливає на тебе, формує тебе.

Мені хочеться дати поштовх, імпульс. Я знаю, що це середовище класне, я б там хотів бути. Але дитина буде вирішувати, чи їй там добре чи їй це подобається? Бо дитині це має подобатися. Якщо відвести її на плавання чи на танці, а їй не йде, то не потрібно силувати. Треба шукати те, що є для неї. Не в кожного вийде свої власні дитячі мрії реалізувати в дитині.

Звичайно, майже всі хлопчики люблять грати в футбол, це класно, але не з кожного вийде футболіст. Але в команді пограти, побігати — це дуже корисно і класно. Той самий настільний теніс чи бамбінтон. Це так здається, що ти стоїш. Але це спорт. Ти весь мокрий від гри. Це руханка.

Твоя задача направити. Звичайно, що добре би було, щоб направити, але лайтово,  в правильне середовище. Бо багато залежить від вибору школи. Скажімо, в пересічній школі є різні діти, в тому числі з неблагополучних сімей. Це добре, якщо ти зможеш показати їм хороші цінності, повести за собою. Але якщо вони пересилять не дуже хорошими якостями, цінностями, і тоді ти будеш вирішувати суттєву проблему, як повернути це назад і виправити, направити в правильне русло.

Тому ми уважно вибирали садочок та школу. І задоволені як самим навчально-виховним процесом, так і оточенням. Я скажу та, що перші чотири роки це не критична проблема, бо тут потрібно просто вибрати добру вчительку. Якщо вона знає свою справу, то дитині буде окей. А вже після початкової школи треба більше зосередитися на середовищі.

І на рейки навчання дитину також потрібно правильно поставити. Діти хочуть бавитись, а тут вже є уроки, якась відповідальність. Треба допомогти з підготовкою домашнього завдання, вірші на виступ вивчити. Це певні зобов’язання і ти маєш цей баланс правильно тримати.

Що важливо пам’ятати: діти пішли собі в середовище, завели друзів, вони вчаться, і зміна шкіл проходить не легко, бо це адаптація. Пригадую, що в мене був гарний клас, добрий кістяк. Мені зовсім не хотілося нічого змінювати. Це був мій дитячий підхід. Не хотілося кидати цю школу і йти пробувати щось нове. Добре було бути з своїми друзями.

— Зараз у «!FEST» є  плани на нові проекти для дітей?

— Видавництво Старого Лева — дуже правильний і крутий проект для нас. А в майбутньому, думаю, ми вже говорили, що можна дитячий садочок зробити. Тут треба вибрати правильний формат і людей, які би цим займалися.

 Можливо, навіть про середню школу подумаємо на майбутнє. Ми вже вели переговори, але, напевно, ще не прийшов час на реалізацію цих усіх штук. Але в контексті розвитку !FESTrepublic — цієї території, де ми зараз, — тут буде багато всього. Ми навіть Пластове гніздо хочемо зробити, щоб діти тут займалися.

Буде розвиватися Видавництво Старого Лева і дитяча тема навколо нього. Зустрічі, дитячі активності, навчання. Це все буде йти органічно. Ці стовпи, які в нас є, як Видавництво Старого Лева, мають створювати тягу і магніт, щоб люди навколо гуртувалися і робили круті речі.

— Твої побажання усім батькам та дітям.

— Я просто усім побажаю побільше позитивних емоцій! Якщо це буде у вашому житті, будуть притягуватися класні події, цікаві люди, ще більший позитив і життя стане кращим і веселішим.

Nravo Kids бажає Андрієві Худо та його родині класного літа, позитиву та радості і нехай День батька буде на вищому рівні!