Друга стаття про наше ставлення до гаджетів і те, як ми разом з дітьми користуємося чи навпаки остерігаємося технологій. Це швидше екскурс до роздумів з корисними посиланнями, без нав’язування жодних думок. Бо у всьому кожен має сам прийняти найкраще для себе рішення. А от поглянути з різних боків на ситуацію і подумати над цим, поділитись своїми враженнями — це збагатить нас усіх!Я щиро розумію батьків, які не дають малим дітям гаджетів, щоб захистити їх від поганого впливу технологій. Справді, коли їм лише кілька років, — найважливіше закласти дітям добре здоров’я, фізичне та психо-емоційне. Їхній інтелект і так посилено працює, досліджуючи цей світ:)Так само можна зрозуміти обурення і тотальні звинувачення усіх і вся від батьків, у чиїх дітей виявили комп’ютерну залежність. Їм дуже складно і не всі мають змогу працювати з кваліфікованими спеціалістами, щоб розв'язувати цю проблему. Але коли читаю пости зі звинуваченням, просто запитую: а це допоможе? А в чому власне причина? Зазвичай, на це не комфортно відповідати нікому, бо це стосується самих людей та їхніх стосунків, а не предметів чи технологій.Для мене абсолютно не є дивним те, що батьки не мають жодного уявлення, як завантажувати чи купувати мобільні програми зі смартфонів, хоча в Україні орієнтовно 15 млн людей користуються смартфонами, які придбали за останні роки.