Розмова з Оленою Онуфрів

Одна з найуспішніших українських художниць, мама-митець Олена Онуфрів вражає своєю талановитістю і працелюбністю. Вона поділилася життєвими рецептами активного розвитку та розповіла, як виховує синочка і розбудовує власний бізнес. І звичайно ж, що ми почали з квітів — найулюбленіших і найяскравіших образів, які створює художниця. Олена зачарувала своєю ніжністю, красою і вразила силою та наполегливістю!
Олено, у твоїй творчості наскільки багато квітів. Чи так само любиш живі квіти, їх вирощування? І звідки ця квітучість у твоїх роботах?

Ні, я не вирощую квітів, у мене вдома є тільки орхідеї. Любов до цих квітів з’явилася, коли я була на останніх місяцях вагітності. Тоді почала масово їх скуповувати. І вони так гарно цвіли. Потім у мене зникло бажання доглядати за ними і вони перестали цвісти, а зараз я їх попересаджувала, переставила і вони знову цвітуть. Звідки це у моїй творчості? Ну бачиш, мені подобається їх малювати :) Напевно, квіти мені найбільше вдаються і є якийсь такий хист до їх малювання. Я прямо визбирую їх у подорожах — багато мандрую, видивляюся, спостерігаю і те, що мене зачіпає, вражає, — потім малюю.

блог Nravo Kids

Ти і під час подорожей встигаєш малювати?Дуже рідко, таке було всього лиш кілька разів. Просто не можливо одночасно і малювати, і дивитися. Якщо це поїздка, то завжди є обмеження у часі. І я віддаю перевагу чомусь одному. Наприклад, ми зранку як виїхали з готелю і так 3-4 села, якщо це Італія, — аби встигли за день. І всі ці емоції я привожу з собою і тут по фотографіях, по пам’яті відтворюю.Бо якщо вже малювати десь, то це так: одне місце знайшов, зачепився і стоїш — малюєш. Але тоді мало рухаєшся і не дивишся на місцевість. Я вирішую спочатку обдивитись все, вивчити місцевість повністю. Наприклад, я Лігурію дуже люблю в Італії. Ці кольорові села на скелях — Монтероссо, Корнілья, Варнаца, Монарола, Ріомаджоре — майже усі об’їздила, обдивилася і якщо туди їхати малювати, я знаю, що в цьому місці мені це подобається, а в тому — от те. Так цілеспрямовано вже можна вирушати в мандрівку і там працювати.Ще мені подруга нафотографувала багато квітів біля готелю і наскільки вдало, що мене це надихнуло: я по-своєму побачила їх і відтворила в одній з найкращих моїх колекцій “Арома” та “Пишне літо”. Зараз буде нова колекція на шовку “Пишне літо”. У мене є графічні дизайнери, які беруть дуже якісно зняту картину і роблять з неї саме цю рапортну композицію — переносять на тканину. Вони можуть змінювати тони: висвітлювати або затемнювати. Тому з одної картини можна зробити 100 різних прінтів.
Ти знаєш своїх клієнтів, хто найчастіше купує твій одяг? Як думаєш, чому вони вибирають такий дизайн?Моїми першими клієнтами по одягу були ті люди, які купують в мене картини. Зараз одяг уже продають в магазинах і я не контролюю, які це відвідувачі. Я не знаю усіх клієнтів особисто, хоча деякі мені пишуть, знаходять мій профіль на Фейсбуці. Зрозуміло, що в основному, це — жінки. Або чоловіки, які купують подарунки жінам — хустки, шалики, бо одяг їм вже складніше вибрати.Взагалі, малюнки ідеально лягли на тканину, бо кожна жінка хотіла б бути одягнутою у квіти. Жінкам подобається носити на собі безліч пелюсток. І ще я об’ємно малюю — ті квіти, які переносяться на тканину, виглядають також об’ємно: як у 3D. І багато жінок не розуміють, що ж це за ефект такий?Зараз я вже помітила, що до мене приходять поціновувачі шовку, бо, в основному, я друкую на шовку і є категорія людей, для яких ця тканина №1. Або я нещодавно була в Словенії у магазині — є такі, що приходять саме за шифоном — цим різновидом шовку, бо він дуже тоненький і не так мнеться, як інший шовк, а на прозорій тканині такі об’ємні квіти дуже вдало виглядають.Я так розумію, що навіть ця велика фабрика, в якої основний замовник Louis Vuitton, вже не робить з цього шовку, на якому ми друкуємо. В мене маленька фабрика, яка виконує ексклюзивні замовлення для Brioni та для Dior, частково для Armani. На великих вже з дешевшими шовками працюють. Є велика ймовірність, що цей шовк взагалі щезне, бо навіть на великих фабриках його перестали замовляти через те, що він є дуже дорогим.І мені кажуть: є велика ймовірність, що ви присадите свого клієнта на цю тканину, а потім вона зникне! Ну але це мій виробник і така маленька фабрика, і поки що він цей шовк має. А люди задоволені — матеріал практичний, добре переться в машинці, не розтягується. Ну подушки ми робимо з того шовку, що Ferragamo хустки робить — він такий як рапсовий, плотний, із зручними швами. А Brioni робить галстуки з цього матеріалу.
Як поява сина вплинула на твою творчість, твій характер і загалом життя?З’явилося ще більше азарту. Я вважаю, що поява дитини вплинула дуже позитивно: свої кращі картини я створила в останні місяці вагітності і десь півтора місяця після пологів. Я готувалася до виставки — дуже багато працювала. Мені потрібно було 40 картин за місяць намалювати. Це був такий прорив для мене! І тоді я дуже мало спала, весь час малювала, виходила тільки погодувати дитину і поверталася. Але у мене було величезне бажання працювати. Фактично, що найкращі картини, які зараз на шовку друкуються, були створені у цей період. Для мене моя дитина стала сильним стимулом. Ну і ясно, що смаки змінилися. Я помітила, що раніше я дуже любила парфуми, а зараз потреба в них пропала. Я перейшла на парфюмовані креми, а парфуми дуже рідко беру — мені вони стали занадто сильні.Гардероб повністю змінила. Захотілося віддати всі попередні речі. Я не змінювала дуже стилю чи моїх улюблених кольорів, але просто придбала новий одяг. І одягаюся я, в основному, в однотонні кольори, можливо, тому, що в мене дуже багато яскравості та квітів у моїй творчості, картинах. Я тепер не можу робити художній манікюр, бо мені просто вже забагато. Хоча, свої сукні я маю і ношу, особливо на відпочинку або коли їду на море.
Олено, що для тебе є важливим у вихованні дитини? Ти стараєшся впливати на сина чи більше дозволяєш йому проявлятися і спостерігаєш?Звичайно, що ми впливаємо на сина і стараємося розвивати його у різних напрямках. У нашому садочку “Дивосвіт” є дуже багато занять для малих. Ми навіть не встигаємо за всім, але зараз син активно займається спортом, я вважаю, що це для хлопця дуже добре. Він ходить на плавання три рази на тиждень.А ще він дуже багато з нами подорожує десь з шести місяців. Куди ми їдемо, туди і його беремо. Ну в Азію ще не возили. Але так ми завжди разом: він з нами і на екскурсії ходить, і по музеях. Вже настільки натренувався, що витримує, якщо потрібно, тисячу кілометрів в день. В Францію ми їздили, то намотали десь 5 000 кілометрів, далі — у Відень з мамою на виставку, потім ще на Сицилію полетіли на тиждень. Тому син вже загартований у поїздках. Ясно, що є суто робочі важкі відрядження, то шкода мучити дитину, а якщо на відпочинок їдемо — він завжди з нами. І дитина багато бачить, розвивається, спілкується з нами.Син приходить до мене в майстерню, я даю йому малювати. До тата в скульптурну майстерню ходить — тато йому дасть поліпити. Ну от так намагаємося йому дати все, що можемо.Зараз планую записати сина на курси малювання, бо сама вже не встигатиму його вчити і повністю займатися. І ще я вважаю, що кожен повинен займатися своєю справою. Там є спеціально розроблена методика для дітей, щоб їх розвивати і давати потрібні завдання. Я ж цього досконало не знаю, то краще віддам дитину до професіоналів, нехай навчать малювати. А я зможу йому завжди щось підказати.
Ти створюєш щось для діток? Можливо, одяг, іграшки?Є іграшки. Але вони можуть бути не тільки для дітей. Це собачки, ведмедики, якими можна гратися або декорувати куточки, приміщення. І їх використовують як для оздоблення інтер’єру, так і для ігор, бо діти дуже люблять ними бавитися.Одяг також будемо для діток робити. Просто зараз багато всього запустили паралельно. Але проби вже є — кілька суконочок зробили. Але цим потрібно окремо займатися. Тут потрібні спеціальні дизайнери, лакела, розмірна сітка — на все це ще трошки часу потрібно. Але то вже заплановано.Зараз постіль маємо, білизну для жінок починаємо випускати — халати, піжами з шовку, щоб в домі ходити.
Як думаєш, в чому найбільше відрізняється наше дитинство від того, яким воно є зараз у дітей?Якщо так порівнювати, то, мабуть, ми були більш обмежені у подорожах, враженнях. Якщо по собі судити, то максимум, куди я їздила в дитинстві — це в Польщу. А моя дитина у свої 4,5 роки об’їздила майже всі ті країни, що й я в 30. Це в матеріальному плані. А так важко сказати. Це вже залежить від родини, де росте дитина. Ну а ти як думаєш, в чому відмінність?
Зараз батьки більше займаються дітьми, ніж раніше. Більше їм читають, бавляться разом з дітьми, щось створюють.Так, зараз індустрія більше розвинута. Більше розвиваючих центрів, садочків, іграшок нових і розвиткових. В тому числі і комп’ютерні.
До речі, які у твого сина є іграшки, в які й ти з ним бавишся?Lego любим поскладати, книжки читаємо, машинками граємося. В мене дитина також любить м’які іграшки. І я не вважаю, що це погано. Він бавиться ними, кладе в ліжко.
Олено, як ти cтавишся до дітячих мобільних ігор на планшетах? Поділися власним досвідом з батьками — нашими читачами:)Я проти тих ігор, які викликають агресію в дітей – стріляти, битися, герої-бандити — це категорично вважаю поганим. Я бачу по знайомих, що для деяких дітей це гірше, ніж наркотик. Але після того, як я подивилася на такі ігри як ваші, то я би з задоволенням своїй дитині їх давала. Мені подобаються такі розвиваючі ігри, які приносять користь, розвивають фантазію, моторику і виховують смак. Добре, що вони є.
Олено, як би ти оцінила, яка ти мама? Добра, лагідна чи строга — твоє слово закон і крапка.Я добрий поліцейський (сміється), а тато — злий. Ну не те, що я все дозволяю дитині, але син зі мною більш вільніший, бо знає, що мама добра і мамою навіть можна поманіпулювати. А тато строгий: зранку з’їсти кашу і марш в садок! З мамою то сніданок в ліжку може бути :)
Як ви провели цьогорічні зимові свята, які у вас є традиції?Обов’язково на Святвечір робимо обхід до моїх батьків і до Володиних. А на другий-третій день Різдва з друзями зустрічаємося. Але навіть якщо у мене це зустріч з подругами, то я завжди беру сина з собою. Тому що якщо я буду ходити в гості і не брати його, то я взагалі не буду бачити дитини. І переважно мені після роботи найбільше хочеться додому. І на вихідні я ніколи нікому не віддаю сина, ніяким бабусям і дідусям, хіба на кілька годин.
А якщо ти їдеш у відрядження?Є тато, няня. Якщо ми з чоловіком обоє їдемо, тоді до нас приходить моя чи чоловікова мама. Нещодавно ми разом їздили, то малий ночував пару днів у моєї мами.
Що ти порадиш мамам, у яких є малі діти, як себе тримати у формі, не втрачати бадьорості та азарту розвиватися, щось створювати?Це просто треба встати зранку, піти в спортзал і йти чимось займатися. Якщо людина активна, вона хоче щось творити, то це й неї завжди пробивається. Якщо люди пасивні і їм нічого не хочеться, вони постійно шукають собі причину: депресії, апатія до життя і таке інше.В мене немає часу на жодні депресії. Якщо у мене мало роботи, я собі її придумаю стільки, що ледве встигаю. Активний спосіб життя — це здорово. Бо чим менше ти робиш, тим менше встигаєш насправді.Cпорт дуже організовує. Тому треба постійно чимось займатися і дітей залучати. Вони ж беруть приклад з батьків. І звикають до такої ж поведінки.
Твої побажання нашим мамам та діткам, які читають нашу спільноту:)Головне, щоб у нашій країні все було нормально, щоб ми перебороли це все. Щоб наші діти дійсно мали майбутнє у цій країні. Я вважаю, що зараз — це номер один. І кожен має багато працювати і робити максимум, що він може, щоб наші діти могли нормально жити в Україні. Будемо сподіватися, що поки вони виростуть, то вже щось зміниться. У нас дуже багато талановитих, активних, працьовитих людей. Тому я вважаю, що в держави є майбутнє.
Nravo Kids бажає Олені Онуфрів та її родині творчої наснаги, позитиву та здійснення всіх побажань та мрій.