З керівником Центру дитячої стоматології «Клініка Заблоцького» та мамою двох діточок Оленою Заблоцькою ми говорили в першу чергу про медицину, здоров’я дитячих зубів та приємні дитячо-мамські теми.
Олено, розкажи, як ти вибирала собі професію? І що тебе привело до дитячої стоматології?Насправді я займаюся дорослою хірургією, Я лікар-хірург, який працює в дорослій клініці. А тут я як менеджер: оскільки я маю двох дітей і мені це є близьким по духу. Напевно, мені більш зрозуміло, ніж було моїм батькам, коли вони відкривали клініку, що хочуть мами, як до мам відноситися, чого вони потребують. Особливо, коли дітки лікуються під наркозом… Потрібно мамі сказати якісь такі слова, щоб вона хоч трошки заспокоїлася, бо так чи інакше, це все є нерви.Взагалі-то, я закінчила музичну школу ім. Крушельницької, там працює моя мама — викладає вже 30 років спеціальність фортепіано. Я також закінчила цю спеціальність. І коли вирішила йти не в консерваторію, то з моєю мамою говорили пів школи, тому що казали, що “пропав талант”. Насправді мені все легко давалося, тому, якби я вирішила залишитися у музиці, я б і там чогось досягла, але я розуміла, дивлячись, як живуть музиканти, — це потрібно їздити постійно по світі й тяжко гарувати. Так чи інакше, але музиканти живуть не так уже й добре. І на той момент у батьків вже була відкрита клініка і я розуміла, що тут роботи є дуже багато.Я вибрала стоматологію без жодного натиску, але мені хотілося займатися цим більше так з перспективної сторони. В мене ще були плани, коли я закінчу третій курс, вступити в консерваторію на вокал, але після третього курсу я поїхала у Відень. Там вчилася два роки. Потім я поїхала у Краків і там продовжувала навчання, відповідно про консерваторію вже ніхто не говорив, бо це все було дуже важко і складно — вчитися за кордоном, іноземною мовою, я вже не мала часу на такі бажання як музика чи ще щось.