Блог команди Nravo Kids

Розмова з Ольгою Шуровою

26.10.2014

Власне, про Ольгу, як дружину Дмитра Шурова, ми вказуємо в першу чергу тому, що у нього є ще й сестра Оля. Тепер, коли уже ніхто не переплутає, з якою саме Олею нам вдалося зробити інтерв’ю, надамо слово цій дуже творчій жінці, дружині та мамі, журналістці та стилістові групи Pianoбой, яка завжди знає, як підтримати своїх найрідніших людей. І ще вона має свій неповторний стиль моди та способу життя, яким просто ділиться з оточенням.

— Олю, розкажіть про те, як Ви проводете ранок? Можливо, маєте якісь традиції прокидання у вашій сім’ї?

— Типого ранку в нашої родини немає, у нас всіх достатньо гнучкий графік життя. Бувають різні варіації. Перший варіант: я прокидаюсь, готую сніданок, буджу сина, ми разом снідаємо під музику SOAD чи Nirvana або під мультики про Тома й Джері. Левко збирає речі, бере з собою м’яч та рюкзак, відчиняє мені ворота, й ми їдемо до школи, а я потім — в офіс. В тата інший ранок — він ще спить після концерту в готелі в іншому місті.

Другий варіант: до школи Лева везе батько, якщо він в Києві. Але, як багато творчих людей, він встає, але не прокидається до 10 ранку; він — зомбі.

Третій варіант: ми всі прокидаємось разом, за вікном — гомін океану, ми йдемо на сніданок в кафе на березі моря під індійську музику. Або п’єм кафе-о-ле з круасаном в вуличному паризькому кафе. Всякі ранки бувають…

olha_shurova

Як змінилось Ваше життя з появою дитини? Чи, може, взагалі не змінилось?

—  Змінилось в побутовому плані. В нас непроста дитина за станом здоров’я. Така дитина докорінно змінює життя всієї родини. Спочатку було важко, але зараз він приносить більше радості, ніж болю. В якомусь сенсі ми лишились собою, просто з нами тепер живе ще одна крута особистість.

 Чому Ви обрали таке рідкісне ім’я для свого сина Лев?

— Чому воно рідкісне? :) Просто трохи призабуте. Для такого кроку було кілька причин. По-перше, Діма хотів назвати сина на честь свого дідуся, який його дуже любив. Він помер, колі Діма навчався в США. Його ймення було Леонтій. От це насправді рідкісне ім’я — так називали раніше за святом, на яке хтось народився. Лев — більш простий варіант Леонтія. До того ж, він народився під знаком Лева. Вже після народження сина ми почали згадувати, які знаки нам були ще до його появи у нашому житті.

Колись ми розлучалися “назавжди” в кафе “Лев”; Діма подарував у якості першого подарунка мені заварний чайник, на якому був намальований лев. От така історія була. Ніхто тоді й не уявляв, що у нас буде син Лев :)

—  В які ігри граєте разом з сином Ви або чоловік?

— Я гратися не вмію. Таким в нашій родині “завідує” Оля Шурова – тітка Лева. З батьком вони грають в баскетбол, футбол та в бенд-J:  Діма на барабанах – Левко на гітарі, Діма на піаніно – Лев на барабанах. І так далі. Вони чують один одного з першої ноти. Люблять “джеміть”.

 А щодо мобільних ігор, дитина сама обирає, що бавитись чи вибір і час гри строго контролюється? Які правила у вашій сім’ї?

— В Лева генетично дуже поганий зір: в його батька -6 з половиною, а сам він з першого класу окуляри носить. Тому лікарі обмежують час перед комп’ютером. Але й сам він не фанат комп’ютерних ігор. Може погратись на айпеді чи компі трошки, десь півгодинки. В нього багато інтересів крім цього. Він в нас книголюб!

      Що для Вас означає Pianoбой?

— Для мене це — справа життя Діми Шурова. Я підтримуватиму його в цій справі всім, чим можу. Тому що він робить її не для комерційного успіху, Pianoбой — це справжня музика від щирої та дуже обдарованої людини.

Олю, яку музику Ви любите? І чи однакові смаки у музиці маєте з сином та чоловіком?

— Я люблю класичний рок 60-70-х років, люблю Бітлз, Queen, Led Zeppelin, Джаніс Джоплін. Також люблю інді-музику 90-х, Ніну Сімон, шотландську групу Belle&Sebastian. В Діми музичні смаки набагато різноманітіші. Лев поки що тяжіє до альтернативної музики — обожнює Нірвану, SOAD, Radiohead. Він проходить меломанскі етапи. Раніше він захоплювався хіп-хопом.

Як ви обираєте, куди поїхати відпочивати разом з чоловіком і сином? Які це місця, країни?

— Раніше ми постійно відпочивали в Україні: вибиралися у Карпати або в Крим. В цьому році Крим став неможливим, і ми поїхали на відпочинок у Болгарію. На жаль, вражень не дуже багато: нам сподобалися містечка Созополь та Несебр, приємне море та мінеральні грязі біля Равди. Але все одно в Одесі краще :) Це щодо відпочинку з дитиною втрьох.

Але ми скоріше любимо подорожувати, ніж відпочивати в класичному сенсі. Хлопці вдвох їздять у “пацанячі” поїздки, наприклад, взимку були в Дубаї: Лев зараз захоплюється архітектурою, тож дивився на всі ці хмарочоси та новітню забудову.

      Де для Вас найприємніше і найкомфортніше місце?

—      В нашому будинку. Тут найкраще усім в нашій сім’ї.

Ольго, які методи виховання Ви рекомендуєте? І яких привил самі дотримуєтесь?

— Так сталося, що син народився з дуже складним станом здоров’я. Це обумовило той факт, що ми його не виховували. Ми просто його оберігали, як Маленький Принц свою троянду. Ми просто хотіли, щоб він виріс здоровим і все. Дякуватиму моїй мамі — вона дуже допомогла нам з Левом! Без неї ми не змогли б займатися нічим, окрім здоров’я дитини.

Мені ближче таке правило: не виховуй дитину, виховуй себе — дитина все одно буде схожа на тебе. Лев росте поряд за нами. Або, може, це ми ростемо поряд з ним?

Як би Ви описали свою еволюцію? Як Ви розвиваєтеся протягом життя? І куди мрієте дорости? :)

— Головне – не закам’яніти. Залишитись гнучкою та відкритою до змін, до сприйняття нового, до внутрішньої роботи. Ніколи не розуміла вислову “сприймайте мене такою, яка я є.” Я вважаю, людина на те й людина, що в неї є шанс змінювати свої негативні якості, працювати над собою. Зберігаючи, звісно, своє обличчя та внутрішній стержень.

   Ольго, як Ви обираєте баланс між роботою та сім’єю? Коли знаходите час для сина, чоловіка і для роботи?

— В нас немає ніяких помічниць, хатніх робітниць — ми все робимо самі. Як? Не знаю. Часом буває відчуття, що зараз з вух піде пара. Може воно й не справедливе, але я часто думаю, що працюю та “напрягаюсь” набагато більше, ніж 90 відсотків мого оточення. Але мені прийшлось би ще скрутніше, якби мої батьки не допомагали з Левком. Вони водять його вдень в музичну школу, по лікарях, коли потрібно, забирають його до себе — адже для Діминої творчості потрібна тиша. Для того, щоб написати пісню, треба залишити суєту, треба побути одному, а дитина — це не той випадок :)

    Поділіться рецептом сімейного щастя від Олі  Шурової.

— Краще ви поділіться таким зі мною! Мені ще до того, щоб когось вчити, ще рости й рости. Але я знаю: любов — це робота над собою. Людину, яку ти любиш, треба підтримувати не словами, а справами та словами. Тобто справа — на першому місці. Робіть один одного щасливішими — і вам буде щастя!

Nravo Kids бажає Олі Шуровій багато щастя у житті, багато музики і здійснення усіх мрій усіх в її чудовій родині!